- викорчовувати
- —————————————————————————————викорчо́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
викорчовувати — ую, уєш, недок., ви/корчувати, ую, уєш, док., перех. 1) Витягати з землі з корінням пні, дерева, кущі. 2) перен. Дощенту винищувати, усувати що небудь … Український тлумачний словник
викорчовування — я, с. Дія за знач. викорчовувати … Український тлумачний словник
викорчовуватися — ується, недок. Пас. до викорчовувати … Український тлумачний словник
викорчувати — див. викорчовувати … Український тлумачний словник
корчити — чу, чиш, недок., перех. 1) також без додатка, перев. безос. Виникати, з являтися (про корчі); судомити. 2) перен., розм., рідко. Удавати кого небудь, прикидатися ким небудь. Корчити дурня. 3) зах. Корчувати, викорчовувати … Український тлумачний словник
викорінювати — (дощенту знищувати що н.), викоріняти, викоренити, викорчовувати, викорчувати, витравлювати, витравляти, витравити … Словник синонімів української мови
корчити — корчу, чиш, Пр. Викорчовувати. Задумав єм крякы корчити і ролю зробити … Словник лемківскої говірки